Андрій Майданський

Чому лісівники блокують розширення заповідних територій на Прикарпатті?

Збільшення природо-заповідного фонду в Україні  – це вимога Угоди про асоціацію з Євросоюзом. До 2021 року Україна взяла на себе зобов’язання збільшити території природно-заповідного фонду приблизно до 15%. Зараз площа заповідних територій в Україні займає приблизно 6,3%. Тоді як у більшості країн ЄС площа природоохоронних територій становить 15-30%.

В Івано-Франківській області є п’ять національних парків – Карпатський НПП, НПП «Гуцульщина», Галицький НПП, НПП «Синьогора» та Верховинський НПП. Заповідні території на Прикарпатті займають 15,7%. Щоб досягти середньоєвропейського показника в Україні до 2021 року цей показник в Івано-Франківській області потрібно збільшити до 29%.

Реалізовуючи проект «Збереження Карпатських пралісів», прикарпатські національні парки почали працювати у цьому напрямку ще з 2014 року разом з  Українським товариством охорони птахів за фінансової підтримки міжнародної природоохоронної організації Франкфуртського зоологічного товариства.

У рамках проекту обстежено дев’ять національних природних парків Карпат на предмет залишків старовікових лісів і пралісів. За результатом напрацювань, Українське товариство охорони птахів звернулося до Міністерства екології та природних ресурсів України з клопотанням збільшити площу дев’яти національних парків на 105 тис. га площами пралісів і старовікових лісів. Серед цих дев’яти - три нацпарки на Івано-Франківщині. Зокрема, запропоновано збільшити площу Карпатського НПП на 25,3 тис. га, НПП «Верховинський» - на 11,7 тис. га, НПП «Гуцульщина» - на 2,7 тис. га.

У перспективі, приєднавши природо-заповідні території до кожного з цих трьох національних парків, заплановано утворити східноєвропейський екологічний коридор довжиною понад 250 км, який з’єднає заповідні території України та Румунії.

Незважаючи на активність природоохоронної громадськості та зобов’язання перед Європейським Союзом, основною перешкодою на шляху до збільшення територій парків є процедура погодження з постійними користувачами земельних ділянок. Адже  збільшення меж природо-заповідного фонду гальмують місцеві лісгоспи. На їх переконання, природоохоронці хочуть забрати в них сировину та прибутки. Працівники лісової галузі прикриваються і місцем населенням, якому, нібито хочуть обмежити доступ до дров.

Насправді, території, які повинні бути під посиленим контролем держави, приваблюють ділків, які роками правдами-неправдами заробляють на вирубці лісу.

Кричущим прикладом є нещодавнє затримання на хабарі директора одного із державних підприємств лісового господарства області Івана Кузюка. Цікаво, що затриманий був виконуючим обов’язки  директора ДП «Надвірнянський лісгосп», яке донедавна очолював керівник обласного управління лісового та мисливського господарства Руслан Осташук. Нинішній директор, який попався на хабарі, був його правою рукою - працював головним інженером на ДП «Надвірнянський лісгосп», коли ним керував Осташук.

Проте одіозні призначення у лісовій галузі на Прикарпатті не є секретом для вищого керівництва. Адже саме з подачі Держілагенства заступником Осташука призначили підприємця з Рівного Олега Ярошика. Про нього вся країна дізналася в 2015 році, коли його мікроавтобус заарештували з рекордною партією бурштину. Про нечувану перемогу над бурштиновою мафією відзвітували сам міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і тодішні прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Але слідство в резонансній справі, як заявляв Аваков, «найбільшої злочинної групи на Рівненщині» тривало майже рік і завершилося пшиком – Ярошик вийшов сухим з води і сьогодні допомагає керувати однією з найприбутковіших і найкорумпованіших галузей Прикарпаття.

Чи можуть такі керовники зберегти цінні карпатські ліси і чому вони блокують розширення меж природо-заповідного фонду, висновки робіть самі.