Валентин Наливайченко

Без відчутних успіхів у подоланні корупції Україна більше не одержить допомоги від ЄС та США

Тривожні сигнали: червоний рівень

Ситуація із впровадженням ключових антикорупційних реформ в Україні перестає бути тривожною і стала критичною. Якщо раніше наші міжнародні партнери рекомендували і закликали українську владу провести відповідні зміни, то зараз вже маємо справу із різкими заявами та навіть ультиматумами.

Декілька останніх фактів…
Невипадковим є те, що на тлі скандалу із втручанням офісу президента України у діяльність НАЗК, порушенням справ проти керівництва НАБУ та гальмуванням створення антикорупційного суду, Держсекретар США Рекс Тіллерсон звернувся до керівництва України із закликом до ліквідації корупції та зміцнення судової системи. Дослівно: «Майбутнє України залежить від перемоги у внутрішній боротьбі - проведенні масштабних економічних, правових, соціальних реформ та реформ у сфері безпеки».

Вустами Тіллерсона США вкотре закликали Україну «розвивати сильні інституції, які користуються довірою, які зменшать, і, врешті-решт, подолають корупцію».

Якщо звернути увагу на той факт, що слова Тіллерсона було сказано в рамках промови «США та Європа» у вашингтонському науково-дослідницькому центрі ім. Вудро Вільсона, то стає очевидним, що рішуче викорінення корупції у вищих ешелонах влади в Україні, в розумінні американського істеблішменту, є не просто однією із демократичних реформ, але й частиною EDI (Європейської ініціативи стримування). Тож, якщо ми хочемо бути частиною цієї ініціативи, – треба не просто дослухатися до партнерів, але й ефективно працювати всередині власної країни.

Під час нещодавнього перебування у Вашингтоні, практично кожен із моїх співрозмовників виказував обурення на адресу української влади у зв'язку із відсутністю прогресу у вирішенні наведених питань і, увага (!), «очевидним саботажем боротьби з корупцією». Лише тиждень тому ми спілкувалися з президентом Гельсінкської комісії США, сенатором Роджером Вікером, а вже вчора в Сенаті було представлено доповідь комісії «Внутрішній ворог – корупція в Україні».

Висновки доповіді невтішні: представники української влади мають нарешті збагнути, що корупція становить смертельну загрозу для України і всього громадянського суспільства, що за неї карають. Від української влади вже не очікують, а вимагають, щоб запрацював нарешті незалежний Антикорупційний суд та припинився тиск на новостворені антикорупційні органи. Від цього залежить надання міжнародної допомоги Україні.

Факт другий. У процесі підготовки підсумкової декларації Саміту східного партнерства Україна зіштовхнулася не лише із відвертим роздратуванням наших європейських партнерів і через намагання змінити фінальний документ форуму, і через відсутність прогресу в реформах, імітацію боротьби з корупцією та невиконання взятих на себе зобов’язань. Про це було багато написано та сказано.

Але мало хто звернув увагу на те, що згаданій декларації передувала заява лідерів Європейської Народної Партії (ЄНП) та країн Східного партнерства щодо Європейського плану для України, де речі було чітко названо своїми іменами. Макрофінансова та технічна допомога ЄС має надаватися «на основі суворої обумовленості» швидкістю реформ та рішучістю у боротьбі із корупцією, йдеться у заяві. Іншими словами: без відчутних успіхів у подоланні корупції Україна більше не отримає допомоги від ЄС. З часів Януковича це найбільш різка заява на адресу української влади від найбільшої та найвпливовішої європейської партії.

Факт третій. Про те що, що у міжнародної спільноти вичерпується терпіння у зв’язку з браком практичних результатів боротьби з корупцією в Україні, 16 листопада цього року, тобто буквально напередодні Саміту східного партнерства, більш ніж відверто заявив єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган. Тон чіткої заяви Гана був різким: він оцінює як «скромні» результати боротьби з корупцією та прямо покладає відповідальність за це на український уряд і президента.

До речі, остання стаття на «Європейській правді» президента Групи держав проти корупції Ради Європи (GRECO) Маріна Мрчели є ще одним свідченням того, що серед європейських лідерів вже немає ілюзій щодо спроможності теперішньої офшорної української влади подолати корупцію.

Наступний 2018 рік також не стане роком значних позитивних зрушень у боротьбі з корупцією. Висновків зі скандалу навколо НАЗК не зроблено жодних, єдине, на що можна очікувати від нинішнього керівництва цієї інституції, - так це на перевірку протягом наступного року ще двох десятків е-декларацій політиків та високопосадовців другого ешелону. Закону про Антикорупційний суд досі немає, тож відповідних видатків у бюджеті та конкурсних процедур, принаймні у першій половині наступного року, - теж не буде. Замість технічного підсилення НАБУ та зміцнення його незалежності, наступного року ми, напевно, побачимо подальші спроби дискредитації керівництва цього органу та скорочення його прерогатив. І усе це буде відбуватися на тлі нових викриттів українських можновладців у корупції та на фоні майже гарантованого скорочення допомоги та підтримки з боку міжнародних партнерів.

Корумпованою і непрофесійною владою Україну доведено до точки неповернення. Брехням за відсутності реального прогресу вже ніхто не вірить. Від нас відвертаються західні сусіди, і, не в останню чергу, через невміння чи небажання навести лад у себе всередині.

Висновки і дії мають бути зроблені дуже швидко: і владою, і суспільством, адже на карту поставлено виживання народу і держави, довіру і підтримку міжнародної спільноти.

Якщо ситуація не зміниться, ми можемо залишитися наодинці з двома смертельно небезпечними ворогами - корупцією і російською агресією. Завжди пам'ятаю слова Деніела Фріда - батька і до недавнього часу координатора політики санкцій проти РФ: «Україна має зміцнити свої демократичні інституції. Росія хоче бачити Україну слабкою і корумпованою, а відтак - вразливою. А ми хочемо, щоб Україна була сильною, чесною, чистою та ближчою до Європи».

Отже справа виключно за Україною, яка, згідно з доповіддю тієї ж Гельсінської комісії, в міжнародному Індексі корупції (Corruption Perception Index) займає сьогодні ганебне 131-ше місце.