Анатолій Сидорук

Влада власний народ за народ не має

Кажуть, коли Бог хоче посміятися з людини, він віднімає в неї розум. Вочевидь, можновладці, втративши елементарне відчуття реальності, уявили себе небожителями і вирішили познущатися над народом, гадаючи, що в головах українців замість мозку – полова. Тоді відчайдушним жартівникам з владної когорти варто нагадати не менш відому вікову мудрість, яка застерігає, що сміється той, хто сміється останнім.

Адже одному лише Господу відомо, скільки в людей вистачить терпцю покірно ковтати гидку брехню, якою їх щодня впродовж років годує приведена Майданом до влади політично-олігархічна верхівка. Мова навіть не про її брехливі клятви сповідувати ідеали Революції Гідності, за які віддала своє життя Небесна сотня. Не про палкі (але, як виявилося, завідомо неправдиві) обіцянки жити по-новому, по справедливості. Як гірка редька українцям набридли виправдання провалів задекларованих реформ злодіяннями всюдисущого підступного зовнішнього ворога. Невже народні кровопивці (по-іншому їх не назвеш) мають усіх нас за ідіотів, які повірять у те, що в розкраданні вивезених в офшори президентськими поплічниками мільйонів доларів винен сусідський президент Путін? Хіба ми настільки наївні, що не бачимо показову боротьбу влади з корупцією, яка зводиться лише до циркових вистав з публічними затриманнями хабарників і казнокрадів? Та це треба бути останнім дурнем, аби не збагнути, що кровопролитну гібридну війну на сході України, на якій гинуть наші брати і сини, пройдисвіти перетворили на Клондайк власного збагачення.

В голові не вкладається, як можна мати будь-які стосунки з агресором, на якого через окупацію територій України наклав економічні санкції увесь цивілізований світ? А як пояснити те, що в Україні, де останнім часом заповіли довго жити півсотні фінансових установ, процвітають російські банки? Чому влада закриває очі на те, що в енергетичній сфері на правах монополіста заправляють компанії з тим же російським капіталом? Як може бути так, що, відкривши кордони для контрабандної хімічної продукції країни-агресора, ми прирікаємо на смерть такі вітчизняні гіганти, як Рівнеазот? Невже це плата за бізнес в Росії, який провадить підмосковний «Рошен» Порошенка?

Та багато є таких «чому», які не вкладаються в рамки здорового глузду, проте наштовхують на думку про те, що ворог України – не тільки по той бік фронту гібридної війни. Не менш небезпечною для українців є влада, яка своєю геноцидною політикою загнала народ за межу виживання. Хіба не бачать і не знають товстосуми, які від жиру бісяться, що мільйони й мільйони людей живуть у відвертих злиднях? А, може, відгородившись живими щитами з нацгвардійців, як це було за часів всенародно проклятих їхніх попередників, не чують плачу і стогону знедолених українців? Та не до жалю і співчуття тим, хто власний народ за народ не має.