Анатолій Сидорук

Суть щедрості влади: паперу більше – достатку менше

Не встигли українці натішитися небаченою щедрістю влади, яка ощасливила мільйони пенсіонерів копійчаним підвищенням злиденних пенсій, як Петро Порошенко звеселив народ новою благою вістю. Президент, вдаючи, що не на жарт перейнявся бідністю свого люду, закликав уряд підвищити в 2018 році рівень мінімальної заробітної плати до 4100 гривень. Втім, безмірна «батьківська» турбота «вождя нації» цього разу не втішила навіть найдовірливіших наших співвітчизників. Бо, по горло ситі «безкорисливою» любов’ю товстосумів від влади, українці вже зарубали собі на носі повчальне Вергілієве «бійся данайців, що приносять дарунки».

Якщо не боятися, то треба, принаймні, бути готовими до підступних діянь влади, яка м’яко стелить, та твердо спати. Наших співвітчизників навчив цій мудрості гіркий досвід. Мабуть, кожен пам’ятає, з яким нетерпінням багато хто очікував розписане можновладцями веселковими фарбами підвищення мінімалки до 3200 гривень. А коли ця, обіцяна сучасними лже-пророками, манна небесна звалилася на голови українців, вони збагнули, що купилися на дармовий сир у мишоловці. Адже ілюзорне поліпшення добробуту народу вилізло йому боком і обернулося новим витком інфляції, підвищенням цін і тарифів та згортанням малого й середнього бізнесу, що призвело до зростання безробіття.

Чого чекати від нової благодійності політично-олігархічної верхівки, яка далі безцеремонно розкрадає державу (про це свідчать нові офшорні скандали) і видавлювати з народу останні соки? Не треба бути фаховим економістом, щоб спрогнозувати подальше зубожіння й без того злиденних українців. Знову фарисеї від влади провернули той самий трюк: намалювали і дали людям більше грошових знаків, але при цьому їхня вартість упала ще до того, як люди встигли отримати підвищення. От уже справді: паперу більше, а можливостей щось купити за ці гроші – все менше й менше.

Намір влади підвищити мінімалку, яка начебто дозволить збільшити надходження до Пенсійного фонду (про добробут працюючих українців вже ніхто й не говорить), вже спровокував підвищення цін на пальне. А далі, як Божий день, ясно, що вгору підуть ціни на все: товари, продукти, послуги, комуналку, лікування. Не витримавши фінансового пресу, на грані занепаду опиниться малий і середній бізнес. Відтак зросте число безробітних, які подадуться наймитувати до Європи. Це притому, що по світу вже поневіряється понад 10 мільйонів українців.

А хто залишиться в Україні, хто буде працювати і розбудовувати рідну країну? Знедолені, кволі пенсіонери, яких правляча верхівка прирекла на вимирання? Чи, може, олігархи, які вже давно повивозили свої статки за кордон і обжилися в Європі? Невже не очевидно, кули ведуть Україну нинішні поводирі?