Анатолій Сидорук

Правляча верхівка хоче в’їхати в рай на чужому горбі

Мудрі кажуть, що все пізнається в порівнянні. А порівнювати нам є що. Взяти хоча б те, як було до і як є після революції Гідності. Зміни очевидні, навіть можна сказати – грандіозні. На жаль, не тільки оптимістичні. А якщо говорити прямим текстом, то від нинішньої корупційної і брехливої влади, яка загнала народ у безпросвітну прірву злиднів, уже ніхто нічого хорошого не чекає.

Влада настільки забрехалася, що, здається, сама щиро вірить у свою брехню. Ну, наприклад, у те, що Петро Порошенко залишається найбільш рейтинговим кандидатом у Президенти на наступних виборах глави держави. Це попри те що за чинного гаранта, якого 2014 року вже в першому турі підтримало майже 55 відсотків виборців, сьогодні, згідно із замовленими його посіпаками соціологічними дослідженнями, голоси віддало б лише 14 відсотків опитаних. Отже популярність Порошенка впала втричі, як, зрештою, й рівень життя українців.

Щоб ви не сумнівалися, вдамося до фактів, які говорять самі за себе. Так, нинішня середня зарплата в Україні в розмірі 7351 гривня, яку Прем’єр Володимир Гройсман вважає неабияким досягненням чинної влади, у порівнянні з 3619 гривнями, що були 2013 року, в доларовому еквіваленті на 37 відсотків менша, ніж тоді (277 проти 443 доларів). Штучне падіння курсу гривні (з 8 до 26,51 грн за долар, а це 231%), яку Петро Порошенко клятвено обіцяв повернути на сталі позиції, спричинило стрімке зростання цін. У тому числі, й тарифів на енергоносії та комунальні послуги. Відтак, вивертаючи людям кишені, жирують олігархи-монополісти, які прихопили енергетичний ринок і правлять свою драконівську ціну.

Якщо хтось забув, нагадаю. Ціна кіловата електроенергії, який чотири роки тому коштував 26–33 копійки, зросла до 0,9–1,68 гривні (на 246–409%). Вартість кубометра газу з 93 копійок збільшилася до 6,95 гривні (на 647%), кубометра холодної води – з 3,18 до 15,79 гривні (396%), гарячої води – з 16 до 84 гривні (425%), централізованого опалення – з 2,41 до 32,9 гривні за квадратний метр (1030%).

Бог з ним, якби ці надприбутки товстосумів ішли на розвиток економіки чи армію, яка захищає Україну від агресора. Вони ж, ненаситні кровопивці, обдираючи і обкрадаючи народ, виводять капітали за кордон. За оцінкою міжнародних експертів у офшорах осіло від 1,5 до 2 річних ВВП України (117–167 мільярдів доларів), а щорічні офшорні втрати України сягають 11-12 мільярдів доларів. І що найбільш вражає: в епіцентрі тіньових фінансових махінацій дедалі частіше опиняється гарант держави, який за роки президентства зумів потроїти свої статки.

А як розцінювати корупційні скандали, пов’язані з наживою високопосадовців на армії, яка стала на ноги завдяки волонтерам і підтримці простих українців? Для прикладу, лише за 9 місяців цього року з доходів жителів Рівного до держбюджету перераховано 75,7 мільйона гривень військового збору. А де внесок тих, хто заробляє на відмиванні грошей, на контрабанді, на закулісному бізнесі з ворогом?

Паразитуючи на народі, правляча політично-олігархічна верхівка, як у тій приказці, хоче на чужому горбі в рай в’їхати. От чи у рай потрапить?